Мадагаскарський денний гекон або фельзума (лат. Phelsuma madagascariensis) - ДЕТАЛЬНО

Денний мадагаскарський гекон виростає до 30 см.
Крім яскраво-червоних плям з боків уздовж спини у рептилії є широкі червоні смуги з боків голови, що переходять у відповідну окантовку очей. Така ж велика червона пляма розташована у деяких підвидів денного мадагаскарського гекона зверху на голові, а на спині ці плями мають властивість зливатися в короткі поперечні смужки.
Статевий диморфізм у цих рептилій має місце, але він не особливо яскраво виражений. Самці більші, основа хвоста у них товстіша, голова ширша, ніж у самок, а також є жовтуваті прианальні пори.

Ареал проживання геконів обмежений островом Мадагаскар та прилеглими островами.
Живуть ці рептилії у лісових насадженнях, у кронах кокосових пальм та бананових дерев. Але іноді їх можна зустріти і в розкиданому островом людському житлі. Біотопи денних мадагаскарських геконів дуже різноманітні. Вони можуть жити у вологих та сухих лісах, чагарниковій рослинності та населених пунктах.

Денні мадагаскарські гекони неймовірно рухливі. З назви вже зрозуміло, що ці гекони ведуть виключно денний спосіб життя. Від ворогів їх рятує захисне забарвлення, що допомагає зливатися з навколишнім середовищем, а також шкіра, що легко рветься, так що рептилія просто вислизає з кігтів противника.
Денні мадагаскарські гекони – істоти територіальні, і мешкати вони воліють поодинці.
Протягом дня ці ящірки влаштовуються на відкритих для сонця місцях стовбурів дерев і вбирають тепло. До речі, на відкритому сонці температура тіла фельзум зростає на кілька градусів.
Якщо гекон помітить небезпеку, то він практично відразу ж забереться на 2-3 метри вище, щоб оцінити ступінь загрози і зрозуміти, чи варто повертатися на колишнє місце. З настанням ночі денні мадагаскарські гекони можуть залишатися на стовбурах, так і ховатися в укриття, а під час опадів ящірки майже завжди ховаються. Спускатися на землю їм не властиво взагалі, вони роблять це лише у виняткових випадках, і то лише для того, щоб одразу забратися на сусіднє дерево.
Денні мадагаскарські гекони загалом всеїдні. Вони не відмовляються ні від доступної на деревах рослинної їжі – плодів та квітів, ні від живого корму – дрібних ящірок, безхребетних, комах.

Денні мадагаскарські гекони, як і більшість рептилій, яйцекладні тварини. Через два роки після народження вони набувають здатності до відтворення, а розмножуватися починають після зимівлі. У природі самці денних мадагаскарських геконів влаштовують досить жорстокі шлюбні бійки за обраницю. Самка готується до кладки протягом місяця після запліднення. У природі мадагаскарські денні гекони роблять кладки прямо на деревах – у дуплах, пазухах листя та інших можливих укриттях, лише зрідка відкладаючи яйця в ґрунт. Назвати самок геконів особливо плідними не можна, кількість яєць становить 1-2. Але за сезон кладка може бути зроблена до 8 разів. Середній термін інкубації – 2 місяці, із затримкою через температуру – 2, 5 міс.
У природі денні мадагаскарські гекони живуть трохи більше 10 років.

Для утримання необхідний тераріум вертикального типу для субтропічних тварин. Мінімальні розміри тераріуму на 1-2 особи – 50х30х70 см (без урахування висоти світильника). Температура підтримується за допомогою термошнура, термокилимка або за допомогою локально-спрямованого вниз підігріву (лампа розжарювання, дзеркальна лампа). Температура у точці прогріву вдень до 30-32°С, вночі 25-26°С. Фонова температура вдень 25-28°С, вночі 20-22°С. Під точкою обігріву встановлюють гілки, щоб гекони могли добре прогріватися, вибираючи при цьому потрібну їм температуру. Гілки, коряги, шматки кори мають бути у всьому тераріумі. Укриттями є шматки кори, поставлені вертикально, будиночки, навісні полички-гамаки. Стінки тераріуму покривають фоном із фігурного коркового матеріалу або корою, наприклад, коркового дуба, що дозволяє геконам лазити по його поверхні.
Тераріум декорують штучними рослинами. Грунт у тераріумі не обов'язковий, але можна використовувати гравій, крупний пісок для рептилій, кокосовий субстрат, сфагнум або застилати дно тераріуму фільтрувальним папером. У тераріумі необхідно встановити поїлку. Щодня тераріум слід обприскувати теплою водою. Дорослих слід тримати в поєднанні 1 самець/1-3 самки або поодинці.
Тривалість життя у неволі до 20 років.