Геррозавр великий (лат. Gerrhosaurus major) - ДЕТАЛЬНО

Велика ящірка завдовжки до 55 сантиметрів. Тулуб масивний, кінцівки короткі, сильні. Луска велика, на спинній стороні прямокутної форми, розташовані правильними поперечними рядами, на черевній стороні луска черепицеподібна. На боках глибокі поздовжні складки шкіри. Хвіст товстий складає приблизно 2/3 довжини тіла. Голова коротка, спереду заокруглена. Очі великі, темні. Забарвлення жовте або світло-коричневе з чорним крапом, що утворюється чорними плямами на кожній лусочці. Кількість чорного збільшується від голови до хвоста. З боків шиї та на горлі охристий або червонуватий наліт.


Ареал проживання великого геррозавру охоплює Східну та Південно-Східну Африку.

У природі населяє прибережні ліси, чагарники, савани, кам'янисті передгір'я з багатою рослинністю. Веде наземний спосіб життя. Найбільш активні вони вранці та ввечері, денні години проводять у укриттях: штучному гроті та щілинах між камінням. У природі харчується членистоногими, дрібними ящірками, а також фруктами та квітами.

У серпні відбувається спарювання, у жовтні-листопаді самка відкладає 2 яйця.

Рекомендується просторий тераріум. Для 2 особин (довжиною 43 і 41 см) підійде тераріум розмірами 120х80x75 см. Для їх утримання необхідна наявність посудини з водою, хоча потреба у воді у тварин невелика. Активність денна, обладнання тераріуму повинно включати укриття: велике каміння та гілки. Температура утримання 25-30°С, уночі бажано знижувати температуру до 20°С. Також рекомендується опромінення ультрафіолетом.

Тварини досить полохливі. При контакті з геррозаврами варто враховувати, що грубо схоплена тварина в стані сильного стресу може (подібно до багатьох ящірок з інших сімейств) відкинути хвіст, який відламується біля самої основи. Втім, місяців через 5-6 хвіст практично повністю регенерує, відрізняючись лише темнішим забарвленням.

Годування ящірок слід проводити 2-3 рази на тиждень. Кілька разів на місяць у корм бажано додавати вітаміни. Їжа переважно складається з кормів тваринного походження. Втім, G. major більш рослинний, ніж інші види роду. У неволі охоче поїдає м'ясний фарш та дрібно нарізані шматочки м'яса, а також новонароджених мишенят та щурів. Геррозаври їдять також омлет та сирі пташині яйця, причому перепелині роздавлюють самостійно, а розбиті та вилиті у блюдце курячі локають. Одна з доступних альтернатив м'ясу - собачі чи котячі м'ясні консерви. Занадто жирної їжі слід уникати та по можливості чергувати всі види кормів.

У вигляді кормів можуть використовуватися практично будь-які кормові комахи: личинки борошняного хрущака  («борошний черв'як»), зоофобус, таргани різних видів, різні цвіркуни. Тут варто відзначити, що хітин скормлюваних комах не повинен бути занадто твердим, щоб уникнути закупорки кишечника у геррозаврів (не годувати комахами імаго, а використовувати м'яких молодих особин, що тільки перелиняли). Іноді геррозаври поїдають кисломолочний сир.