Личинки жука Зофобоса дуже багаті на тваринний білок і тому дуже поживні для ваших домашніх улюбленців. Наприклад, для дорослого тритону вистачить парочки таких личинок, щоб наїстися. Для дорослого павука-птахоїда теж вистачить двох-трьох личинок.
Зоофобас входить до раціону великої кількості різних тварин.
Зофобас поширений у Центральній та Південній Америці. Жуки досягають розмірів 30-35 мм завдовжки, личинки до 60 мм завдовжки, завтовшки 5-7 мм і вагою до 1.5 грам. Купуючи кормових комах не забувайте про правильне їх утримання, щоб комахи не гинули і мали найкорисніші властивості для Ваших вихованців.
Утримання зоофобасу і борошняного хробака загалом дуже схоже. Для утримання достатньо буде кімнатної температури, але якщо говорити про розмноження, то температура має бути вищою ніж для мучника. Крім того, на відміну від борошняного хрущака личинки зофобасу дуже рідко лялькують безпосередньо в лотку. Для стимуляції лялькування необхідно помістити личинку у стиснуті умови, наприклад у вузьку пробірку або коробочку з-під фотоплівки.
Личинка росте 8-10 тижнів, стадія лялечки – 2-4 тижні, жуки живуть 2-4 місяці. На дно укладають субстрат – суміш тирси, вівсяних пластівців, висівок та гаммаруса. На верх отриманого субстрату необхідно покласти картонки з-під яєць (паперові яєчні лотки) у вигляді сот, щоб вони один до одного не прилипали. При такому розташуванні картон забезпечується більш оптимальний режим вентиляції.
Зверху щодня викладається вологий корм: дрібно натерта морква, яблуко, листя салату, влітку можна давати лопухи, кульбаби, та інші овочі та фрукти. Один-два рази на тиждень потрібно робити прибирання тераріуму (лотка), оскільки важливо, щоб у ньому не розмножувалися мікроби та бактерії, які можуть призвести до загибелі комах.
Личинки зофобасу містять менше хітину, ніж личинки борошняного хрущака, легше заковтуються та перетравлюються тваринами. При годуванні зофобасом невеликих тварин та амфібій, рекомендується пінцетом придавлювати личинкам голови, щоб запобігти ушкодженню щелепами слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. |
|
